Працевлаштування ЛГБТ-людей на Львівщині та Закарпатті: де найлегше знайти роботу

08 Листопада 2021, 17:05
Працевлаштування ЛГБТ-людей на Львівщині та Закарпатті: де найлегше знайти роботу 2983
Працевлаштування ЛГБТ-людей на Львівщині та Закарпатті: де найлегше знайти роботу

Україна – перша пострадянська країна, яка у 1991 році декриміналізувала гомосексуальні стосунки. Й хоч це стало прогресивною подією, зараз, тридцять років по тому, зрозуміло, що це не посприяло визнанню громадянських прав людей гомосексуальної орієнтації. На жаль, представники ЛГБТ-спільноти досі мусять боротися за свої права та протидіяти проявам дискримінації, зокрема, у сфері зайнятості.

За оцінками дослідників, частка ЛГБТ-людей оцінюється у 2-10% від загальної кількості населення незалежно від країни проживання. Беручи до уваги, що населення України віком понад 14 років (без урахування окупованого Криму) складає близько 36 мільйонів, загальна чисельність дорослого ЛГБТ-населення може сягати від 720 тисяч до 3,6 мільйона осіб. Вони мають право на працевлаштування та хочуть працювати. Але чи так просто ЛГБТ-людям в Україні знайти та залишитись на роботі, зокрема у Львівській та Закарпатській областях? 

За даними правозахисного центру «Наш світ», за 2020 рік в Україні було зафіксовано 11 випадків порушення прав ЛГБТ у сфері зайнятості. Та офіційні дані – це лише вершина проблеми, адже безліч випадків просто приховують. Ця проблема особливо гостра на заході країни: через релігійність та прихильність населення регіону до традицій. 

Історій багато. Олена, лесбійка зі Львова, поділилась своєю.

«Я жила у маленькому місті в області, працювала бухгалтеркою. Але після того, як на роботі дізнались, що я маю партнерку, мене попросили звільнитись за власним бажанням. У той же день підписала заяву. Я знаю, що це незаконно та порушило мої права, але я не хотіла зайвого клопоту. Після цього переїхала у Львів та намагаюсь нікому не говорити про мою орієнтацію. Нова робота мені до вподоби», – ділиться жінка.

Українське суспільство складно сприймає зміни, активно стигматизує традиційні уявлення про «нормальне», тому дискримінація ЛГБТ-людей приймає різноманітні форми. Історія Олени – приклад незаконного звільнення. Порушення трудових прав може проявлятись також бездіяльністю адміністрації, доведення до звільнення за власним бажанням, незаконною відмовою у прийомі на роботу, образах, приниженні людської гідності, погрозах, пониженні на посаді або відмові у просуванні, упередженому ставленні, фізичному насильстві, цькуванні та інших порушеннях з боку адміністрації.  

В Україні звільнити людину через її сексуальну орієнтацію не можна. У 2017 році Верховна Рада внесла поправки до Кодексу законів про працю, які ввели перелік ознак, за якими заборонена дискримінація. Це – саме сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність. На жаль, дотримуються заборони дуже рідко, особливо на заході країни. 

Сергій – гомосексуал, що проживає в Ужгороді все життя.

«Ми з партнером не розголошуємо свої стосунки. Боїмося осуду, хоча це й абсурдно для двадцять першого сторіччя. Кожен з нас має влаштоване життя, тож ми не хочемо це втратити. Не розповідаємо навіть колегам, з якими приятелюємо: я багато разів чув їх негативні висловлювання щодо ЛГБТ-спільноти. Хоча, я скоріше вірю, що вони просто не розуміють нас, тому говорять всяке», – каже чоловік.

Люди гомосексуальної орієнтації часто намагаються приховати свої стосунки. Й справа не в тому, що щастя буцімто любить тишу. Часто камінг-аут стає межею, після якої змінюється життя. 

Олег працював механіком у Львівській області, але після того, як здійснив камінг-аут, був змушений переїхати у Львів.

«Я з п'ятнадцяти років розумів, що жінки мене не цікавлять, але наважився розказати своїй сім’ї про це тільки на тридцятий день народження. Батьки не прийняли мене. Я переїхав у Львів, змінив роботу, номер телефону та всі соцмережі. Я більше не приховую це, але й нікому не розповідаю спеціально. Зараз маю партнера, й нічого не боюсь. Все найстрашніше вже зі мною сталося… Працюю в автосалоні. Керівництво, напевно, здогадується,  що я гомосексуал, але жодних проявів дискримінації я не відчуваю. Мені легше жити у великому місті», – розповідає Олег.

Загалом ЛГБТ-людям легше влаштувати своє життя в обласних центрах – у Львові чи Ужгороді. У них сильніша ЛГБТ-спільнота, яка активно проводить просвітницьку роботу, допомагає захищати права та протидіяти дискримінації. Вони ж допомагають влаштуватись на роботу.

Ірина зараз працює в рекламній агенції в Ужгороді, вона відкрита лесбійка, й не боїться захищати свої права.

«Я активна учасниця спільноти: знаю, як себе захистити, та допомагаю іншим. Не вважаю за потрібне приховувати свою орієнтацію, відкрито живу з партнеркою та відповідаю всім, що кохання не має статі. Але це зараз я така смілива, після декількох років психотерапії та повного прийняття себе… П’ять років тому я звільнилась з газети, адже відчувала тиск з боку колег. Мене постійно питали, де мій чоловік, чому я одна, чому не маю дітей. Коли я відкрито сказала, що кохаю жінку – почалось цькування. Я витримала два місяці та звільнилась. А нову роботу мені допомогли отримати знайомі з ЛГБТ-організації. Не за блатом, я хороша спеціалістка. Зараз я намагаюсь допомагати іншим, як колись допомогли мені: як прийняти себе, так й влаштувати життя», – ділиться Ірина.

Законодавчо люди з ЛГБТ-спільноти захищені від проявів дискримінації в трудовій сфері, але на практиці дуже складно довести справи до суду. Або людина працевлаштована неофіційно, або майже неможливо знайти хоча б якійсь факти, що звільнення відбулось з причин дискримінації. Особливо через те, що найчастіше це відбувається без свідків або за мовчазною згодою колективу. 

Попри всі труднощі, всі співрозмовники, що поділились своїми історіями для цього матеріалу, говорять про те, що відчувають покращення ставлення суспільства до ЛГБТ-людей. Найбільш толерантне саме молоде покоління, що виховується у світі відкритої інформації, та більше не вірить в традиційні упередження та страхи. 

Також вони відмітили, що останніми роками працевлаштовуватись у Львівській та Закарпатській областях стало легше, особливо в обласних центрах. 

Юлія БОКАТЕНКО

***

Матеріал написано в рамках проєкту «Пункт 7» / Point 7 (офіційна назва «Сприяння соціальній згуртованості в Україні»), реалізується у партнерстві  ABA ROLI Ukraine, Восток SOS та Центр Громадянських Свобод.

Коментар
02/12/2021 Четвер
02.12.2021
01.12.2021
30.11.2021